Семінари і тренінги для завідувачів

У полум'ї професії

Семінар-тренінг для завідувачів

     Вступ

     Психолог.  Шановні колеги, я хочу почати нашу сьогоднішню зустріч словами латинського прислів'я: “Світячи іншим, згораю сам”. Професії педагогів і психологів належать до так званих хелперських професій (від англ. Help — допомагати), оскільки пов'язані з роботою в системі “людина-людина”, тривалим спілкуванням, наданням підтримки підопічним. Саме для професій такого типу дуже високий ризик психічних і соматичних реакцій на напружені ситуації в роботі. За Міжнародною класифікацією хвороб виділяють навіть окремий стан - “професійний стрес”, одним із наслідків якого є “синдром професійного вигорання”.

    Емоції можна назвати одним з основних інструментів педагогів і психологів. Дуже важко протягом   багатьох років підтримувати цей інструмент у робочому стані та зберігати позитивний емоційний діалог з учасниками навчально-виховного процесу.

           Тема нашого сьогоднішнього заняття - “У полум'ї професії”.

    Мета: підвищити грамотність завідувачів із питань збереження та зміцнення їхнього професійного здоров'я; попереджати професійні деформації, допомагати усувати їх, допомагати   психологічно захищатися від стресу, долати наслідки стресових ситуацій, синдром емоційного  вигорання. 

      Вправа “Правила роботи ”

     Мета: ознайомити групу з правилами роботи, створити робочу й доброзичливу атмосферу під час заняття.

     Щоб наш тренінг був ефективним, треба прийняти правила роботи. Вони у нас сьогодні зашифровані. Кожному правилу відповідає українське прислів'я. Я зачитую їх, а ви здогадайтеся, що це за правило. (показ правил)

     Якщо у вас немає ніяких заперечень, то приймаємо ці правила роботи.  

     Вправа “Очікування”

    Я пропоную вам на стікерах написати свої очікування від заняття й ознайомити нас із ними, прикріпивши їх на ватман (верхня частина).

    

     Вправа “Три слова про себе”

    Кожному пропонують назвати своє ім'я та 3 слова, які характеризують особистість завідувача.

     Продовжіть фразу “Здоров'я — це...”

   Давайте спочатку визначимо важливість самого терміну “здоров'я” методом мозкового штурму. Які ваші асоціації до цього слова?

Узагальнення результатів мозкового штурму:

·        здоров'я- це дуже важлива складова нашого життя;

·        за даними Всесвітньої організації здоров'я - “здоров'я - це повне фізичне, душевне і соціальне благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних вад”.

Чимало державних, громадських програм і проектів спрямовані на поліпшення здоров'я людей, але як видно, результат низький. Головне ж  — ставлення особи до здоров'я свого та інших.

    Вправа “Колесо життя”

    Мета: визначити чинники, які впливають на здоров'я.

    Психолог. Існує дуже багато визначень поняття “здоров'я”. За основу цієї вправи взято концепцію здоров'я перших поселенців Канади, які сприймали життя, як колесо. Вони вважали, що усе у житті має бути в гармонії.

     Намалюйте велике коло, потім позначте його центр. Поділіть коло на 8 рівних секторів, лінії можуть виходити за межі великого кола. Підпишіть кожну спицю так: духовна, інтелектуальна, екологічна, фізична, професійна, емоційна, соціальна, психологічна. Кінець і початок спиць  позначте так, щоб біля центру були назви з негативним значенням, тобто зі знаком “-”, а біля великого кола — назви зі знаком “+”:

·        духовна (неактивний-активний);

·        інтелектуальна (самовдоволенний-допитливий);

·        екологічна (неакуратний-охайний);

·        фізична (хворий-здоровий);

·        професійна (незадоволений-задоволений);

·        емоційна (нестійкий-стійкий);

·        соціальна (самотній-компанійський);

·        психологічна (неадаптивний-адаптивний).

Тепер знайдіть і позначте на кожній спиці місце, яке найточніше відбиває ваш стан зараз, з'єднайте їх лінією. Якщо ви всі зробити правильно, то має утворитися коло.

          

          Рефлексія

1.     В якому з аспектів життя ви найбільш здорові?

2.     Які сфери необхідно удосконалити?

3.     Яким чином ви це можете зробити?

Слід підвести учасників до висновку, що кожна зі спиць утримує наше колесо життя в рівновазі, кожна вимагає нашої уваги. Щоб прожити життя гармонійно, слід розвивати всі аспекти здоров'я рівномірно.

А тепер уважно погляньте на свої “колеса”. Чи можна їздити на них? Напевно, ні в кого немає круглих та ідеальних. Але до цього треба прагнути!... 

    Інформаційне повідомлення “Професійне вигорання”

    Потенційно “вигорання” може виникнути у будь-якій професійній діяльності, але найчастіше це трапляється із представниками професій “людина-людина”, чия діяльність в основному пов'язана зі спілкуванням. “Професійне вигорання” - синдром фізичного й емоційного виснаження, який свідчить про втрату професіоналом позитивних почуттів, що включає розвиток негативної самооцінки, негативного ставлення до роботи.

    Слід зазначити, що професійне вигорання дуже часто розвивається в тих, кого ми називаємо трудоголіками. Понаднормова робота, вдома й на вихідних, термінові виклики — усе це сигнали реальної загрози початку синдрому вигорання.

    Серед зовнішніх факторів ризику емоційного виснаження і зниження професійної активності найбільш значущі — постійне емоційне напруження, підвищення відповідальності і несприятливий психологічний клімат у колективі.

     У розвитку синдрому вигорання виділяють три стадії: напруження, резистенція (стійкі зміни) і виснаження.

      До найперших ознак на стадії напруження належить приглушеність емоцій і незадоволення собою.

      Потім з'являються стійкі зміни: відчуття обмеженості дій, емоційні зриви, негативні почуття до дітей і колег.

      Серйозні зміни настають на стадії виснаження: уже немає сил, волі й емоцій. Людина працює “на автоматі ”, засуджує колишні професійні цінності, відсторонюється навіть від своїх близьких, намагається усамітнитися. Настає редукція особистих досягнень, що виявляється в недооцінюванні або навіть негативному оцінюванні себе, своїх професійних здобутків, службових перспектив.

      Поступово психологічний конфлікт на стадії виснаження переростає в соматичні захворювання: головні болі, виразку, гіпертонію, переїдання або анорексію. Виникає потреба зменшити психологічну напруженість алкоголем, психотропними медикаментами, азартними іграми.

     Часто реакцією на вигорання є зміна роботи — перехід на адміністративний вид діяльності або остаточна зміна професії. Обсяг допомогти залежить від особливостей конкретної людини й умов, у яких вона живе і працює. На ранніх етапах ефективним є застосування різних видів психологічного розвантаження. На роботі можуть допомогти фотографії тих, хто любий серцю, аутотренінг, точковий самомасаж.

     Глибші ознаки вигорання значно зменшуються за групових форм психологічної та професійної  допомоги, допомагають тренінги про особливості спілкування.

     В усуненні проявів синдрому вигорання у співробітників дуже великою є роль керівника організації. Від його вміння вчасно розпізнати перші ознаки професійного стресу у свого підлеглого, з'ясувати можливі причини, залучити кваліфікованих фахівців для надання психотерапевтичної або медичної допомоги багато в чому залежить подальша доля та  здоров'я людини, стабільність роботи колективу.

    Стресами різного ступеня інтенсивності “багате ” життя кожної людини. Інша річ, що одні вміють їм протистояти, а інші — ні.

    Усіх людей можна умовно поділити на дві групи:

1.     До першої належать ті, хто погано переносить галас, поспіх, тобто головними стрес-чинниками для них є надмірні подразники. Це так звані “черепахи ”, які не можуть ефективно працювати, якщо поруч хтось є, якщо на результати їхньої праці дуже чекають чи мають їх оцінювати. «Черепахи» віддають перевагу спокою, тиші, прагнуть працювати на самоті.

2.     Друга група - “скакові коні”, навпаки, погано реагують на брак подразників, монотонну діяльність, обмеження в контактах. Цих людей дратує тише, вони люблять працювати з увімкненим приймачем або телевізором. Якщо на виконання завдання лишається мало часу або хтось дуже чекає на результат їхньої роботи, вони краще концентрують увагу, швидше діють.

Фармакологи та фізіологи здавна знають, що слабкі подразники збуджують життєдіяльність, середні — посилюють її, сильні — гальмують, а дуже сильні — паралізують. Усе залежить від індивідуальних рис особистості: той самий стресор може стати для однієї людини стимулом для саморозвитку, а іншу загнати у сильні негативні переживання.

 Прикладом може бути дитяча казка про двох жабенят, які потрапили до глечика зі сметаною.

                                                         Казка про жабенят

      Одне жабенятко поборсалося трохи й вирішило, що не варто марно старатися, склало лапки й захлинулося. А друге нічого не вирішувало, не міркувало — часу не було — воно стрибало дедалі вище, бо дуже хотіло вибратися. І ось жабеня відчуло опору — це під ним утворилася грудка масла, жабеня легко відштовхнулося й вистрибнуло з глечика. У стані емоційного збудження людина так само втрачає владу над собою, починає робити вчинки, які потім сама ж засуджує.

     Тест “Чи все у вас гаразд із нервами?”

      Стреси, постійні перевантаження нерідко називають “хворобою століття ”. Багато хто з нас помічає, що стає дедалі дратівливішим, запальнішим, нервовим. Як же ми долаємо повсякденні турботи? Наскільки нам вдається опанувати себе у важливий, критичний момент? Хоча б приблизну відповідь на ці запитання, можливо, дасть цей тест.

     Оберіть один із варіантів відповідей:

     а) дуже;

     б) не надто;

     в) у жодному разі.

   

    Чи виводять вас із рівноваги?

1.     Зім'ята сторінка газети, яку ви хочете почитати?

2.     Літня жінка, одягнута, як молоденька дівчина?

3.     Надмірна близькість співрозмовника?

4.     Жінка, яка палить на вулиці?

5.     Коли якась людина кашляє у ваш бік?

6.     Коли хтось гризе нігті?

7.     Коли хтось сміється не до речі?

8.     Коли хтось намагається вчити вас, що і як треба робити?

9.     Коли кохана дівчина чи хлопець постійно запізнюється?

10.      Коли в кінотеатрі той, хто сидить перед вами, постійно крутиться й коментує сюжет фільму?

11.      Коли вам намагаються переказати сюжет цікавого роману, який ви тільки збираєтеся прочитати?

12.      Коли вам дарують непотрібні предмети?

13.      Гучна розмова в громадському транспорті?

14.      Надто сильний запах парфумів?

15.      Людина, яка жестикулює під час розмови?

16.       Колега, який дуже часто вживає іноземні слова?

      

   Обговорення результатів тестування

         За кожну відповідь:

·        “дуже” - три бали;

·        “не надто” - один бал;

·        “у жодному разі” - нуль.

          Більше від 50 балів — ви не з терплячих і спокійних людей. Вас дратує усе, навіть незначні речі. Ви запальні, легко втрачаєте контроль над собою. А це дуже розхитує нервову систему, від цього страждають люди довкола вас.

     Від 12 до 49 балів — вас дратує найнеприємніше, але з буденних негараздів ви не робите драми. До неприємностей ви вмієте “повертатися спиною ”, досить легко забуваєте про них.

     11 і менше балів — ви дуже спокійна людина, реально дивитеся на життя. Вас не так легко вивести з рівноваги.

      Вправа “Ознаки або симптоми емоційного вигорання ”

      Мета: самодіагностувати прояви професійного вигорання.

      Психолог.  Нам потрібно об'єднатись у дві групи за принципом “літо-зима”. Перед вами папір і фломастери. Напишіть основні ознаки або симптоми “професійного вигорання ”.

      Після виконання завдання один з учасників групи презентує думку групи.

      Мозковий штурм “Фактори ризику ”

       Психолог. Цю вправу ми теж будемо виконувати групами. Опишіть фактори ризику, причини, що впливають на розвиток “синдрому емоційного вигорання”.

       Після виконання завдання один з учасників презентує думку малої групи.

 

     Вправа “Шляхи поповнення запасів “емоційного палива”

     Мета: вибудувати стратегію поповнення запасів ”емоційного палива”.

     Психолог. Запропонуйте кожен свій варіант подолання “професійного вигорання” та шляхи поповненння запасів “емоційного палива”. Цю роботу ви виконуєте на аркушах А4 у вигляді символів або просто описуєте.

 

    Вправа “Цифри”

     Мета: зняти фізичне напруження (розминка).

     Показ мультфільма (про барашку).

     Рефлексія.

     Психолог. Повернемося до наших очікувань. Зараз ви висловите свої почуття, враження від роботи у тренінгу, визначите, з яким настроєм завершуєте нашу сьогоднішню зустріч. І якщо здійснились ваші очікування, підійдіть до ватману і перемістіть стікери з верхньої частини в нижню.

     Шановні колеги, наш мозок продукує думки, які мають величезний потенціал. Ця енергія здатна впливати на наше здоров’я. Що інтенсивніша думка, то більша енергія. Існують оптимістичні позитивні думки, які додають натхнення, наснаги до життя, але думки, насичені страхом, ненавистю, злістю, мають велику руйнівну силу, підривають наше  здоров’я. Тому ввечері, умиваючись, «змивайте» свої емоції і почуття, очищайте свої думки від негативу, намагайтесь розвинути в них світлий, позитивний аспект.

      Подивіться на себе у дзеркало й усміхніться – це приємно!  Даруйте усмішку іншим людям. Хай вона освітлює і збагачує життя всіх, хто її бачить. Щасти вам!